Національно-патріотичне виховання
особистості
у навчальному закладі, як стратегічне завдання
школи:
здобутки, пошуки та перспективи.
Виховання в сучасній освіті займає особливе місце, адже
сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками
процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення,
першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на
планеті. «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають
патріотичне, громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові
підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості
особистості», - зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей
та молоді.
В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і
водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці,
соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з
убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів
для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії
виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою
мірою формує майбутній розвиток Української держави.
Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до
виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості.
На виклики суспільства ще з 2008 року
у навчальних закладах району реалізується районна Програма національного
виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки (далі Програма), яка визначає
пріоритети в системі національного виховання учнівської молоді через формування
системи життєвих цінностей.
Кожного року проводиться моніторинг рівнів сформованості
ціннісних ставлень особистості для удосконалення діяльності педагогічних
колективів з учнями.
Цьогоріч важливим завданням для педагогів була розробка
механізму реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та
молоді, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 16 червня
2015 року № 641. Як в основі Програми, так і в основі системи
національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української
державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та
української політичної нації, а також створення інформаційно-методичного
забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді
та інформаційного ресурсу, присвяченого національно-патріотичній тематиці.
Запорукою ефективності виховного процесу є органічне
поєднання принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів. Розвиток патріотичного
виховання слід починати із засвоєння дитиною азбучних істин того, що процес цей
довготривалий та нелегкий. Для того щоб він був результативним, необхідно
дотримуватись певних принципів: зацікавленість дитини; безпосередня участь
кожного учня у підготовці та проведенні заходів; систематичність та
системність; різноманітність тематики; урахування вікових особливостей .
У методичних рекомендаціях МОН України щодо
національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
говориться, що важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком
становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність,
самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну,
правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти
єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й
злагоди в суспільстві.
У молодшому шкільному віці у дитини формується здатність
пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого об’єднання, як учня,
виховується любов до рідного дому, школи, своєї країни, її природи, до рідного
слова та державної мови, побуту. У підлітковому віці виховується духовно
осмислений, рефлексивний патріотизм, любов до свого народу, нації, Батьківщини,
почуття поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод. У старшому
шкільному віці виховується прагнення жити в Україні, пов’язати з нею свою долю,
служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження;
працювати на її благо, захищати її, поважати Конституцію України і
дотримуватися законів; володіти рідною та державною мовою, визнавати пріоритети
прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.
На думку В. Сухомлинського, патріотичне виховання – «це сфера
духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне,
що любить і ненавидить людина, яка формується. Патріотизм як діяльна
спрямованість свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла дуже складно
пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою,
світоглядною стійкістю, творчою працею»
Виховання учнів на бойових традиціях старшого покоління є
важливою складовою виховної роботи. Під бойовими традиціями розуміються
історично складені моральні правила і звичаї, норми поведінки людей, які
спонукають їх зразково виконувати свій військовий обов’язок, чесно і
добросовісно служити Вітчизні.
Немає коментарів:
Дописати коментар