Поради психолога: «Як уникнути конфлікту між батьками та дітьми».

Поради психолога:

«Як уникнути конфлікту між батьками та дітьми».

 Поради психолога: як уникнути конфлікту між батьками і дітьми багато в чому залежать від статі вашої дитини. Цікавий факт, що з доньками конфлікти виникають набагато частіше, ніж з синами, з тієї причини, що для дочки в спілкуванні потрібно більше інтимного простору, ніж для сина. З цього бачимо, що конфлікти по своїй природі виникають не від того, що члени родини занадто далекі один від одного, а, навпаки, від тісного їх взаємодії. Тому, якщо у вас виникають конфлікти - не варто панікувати чи звинувачувати себе, це цілком нормальне явище, з яким стикається кожен. Для того, щоб уникнути конфліктів між батьками і дітьми, потрібно зрозуміти сутність цього поняття, причини їх виникнення, а потім розглянути способи, як їх вирішувати.

 З чого починаються конфлікти? По-перше, і перш за все, це розходження інтересів. При цьому задоволення бажання одного боку обмежує інтереси іншої, простіше кажучи, одночасно ці бажання не можуть бути виконані, і виникає ситуація «або ... або», в якій потрібно прийняти вибір у бік одного з інтересів і бажань.

 В цій ситуації є два неправильних і один вірний спосіб рішення. На жаль, більшість батьків вибирає неправильний спосіб вирішення конфлікту, провокуючи цим інші проблеми формування характеру і виховання.

 Розглянемо способи вирішення на конкретному зразку конфлікту. Наприклад, до родини повинні прийти гості, і мати прости доньку прибрати у себе в кімнаті, на що та відповідає, що в даний момент їй потрібно закінчити програму, яку вона повинна скинути одному з гостей, припустимо, своєму двоюрідному братові, що вона обіцяла в минулого разу. Виникає конфліктна ситуація, де кожному з індивідів потрібно виконати своє бажання, при цьому кожна з них має бути виконано одночасно.

 Перший неправильний спосіб вирішення конфлікту, в якому перемагає батько. Мати наказує дочки кинути незакінчену справу і негайно виконати те, що вона сказала. Даний метод несе в собі командування і агресію, тільки розвиває конфлікт. По-перше, дитина підсвідомо вчиться задовольняти тільки своє бажання і придушувати бажання інших, що він і буде виконувати протягом решти життя. По-друге, маємо затаєну злість дитини, відносини між ним і батьком все більше віддаляються і псуються. Якщо до дівчинки з дитинства застосовувати подібні методи, вона або виросте агресивною і грубою, або ж, навпаки, занадто пасивною.

 Ще один неконструктивний метод - виграш дитини. Якщо давати йому постійно вигравати в конфліктах і поступатися йому заради «його ж блага», то подібним методом у «дитя» розвивається егоїзм, невміння організувати себе, вирішувати конфлікти в інших ситуаціях, поза сім'єю. Бачимо, що в кожного з неконструктивних методів вирішення конфлікту, дитина накопичує якісь негативні риси і неправильно формує свій характер, і в майбутньому він також буде вирішувати конфлікти помилково.

 Вірним методом буде взаємний компроміс, виграш обох. У цьому випадку застосовуються психологічні методики активного слухання, «Я-повідомлень» і також емпатія, як уміння співчувати, зрозуміти іншу людину і поставити себе на його місце. У разі конфлікту - прислухатися до бажання іншого, врахувати його у вирішенні конфлікту, керуючись тим, щоб обидва бажання були задоволені. Для того, щоб вирішити конфлікт за допомогою компромісу, потрібно спершу оцінити об'єктивно ситуацію обома сторонами. Потім, за допомогою емпатії, вгадати бажання обох сторін, яке рішення б краще підійшло кожній. Третім кроком буде зіставити обидва бажання і вивести кілька варіантів вирішення задачі - чим більше, тим краще. Після цього кожна із сторін обирає прийнятний для обох метод вирішення конфлікту.

 У такому випадку і батько, і дитина залишаються у виграші, конфлікт вирішено, також, кожен з індивідів вчитися вирішувати конфлікти поза сім'єю.

 Але бувають і інші причини виникнення конфліктів у родині. Наприклад, нерозуміння іншого, надмірна настирливість, висока вимогливість з однієї чи іншої сторони, порушення особистого простору дитини, побоювання того, що порушуються інтереси однієї зі сторін або перекривається можливість задоволення одного з бажань. Так само конфлікти виникають через простого невміння спілкуватися, надмірної запальності одного з індивідів, невміння висловити своє бажання і пояснити його іншому.

 Будучи у позиції слухача - не перебивайте іншого, зосередьте на ньому свою увагу, не давайте оцінок дитині, не критикуйте його під час розмови, як і його рішення. Не давайте порад, проявляйте терпимість. Ви можете застосовувати різні директивні психологічні методики для того, щоб дати зрозуміти дитині, що ви активно його слухаєте. Для цього залучайте невербальне спілкування, жести та міміку. Якщо слухач-це ви, то не звинувачуйте дитину, говорите спокійно, не на підвищених тонах, детально пояснюйте свою позицію і бажання, враховуючи також бажання дитини. Покажіть йому, що ви його розумієте, при цьому, не захищайтеся, але і не тисніть на нього.

 Отже, поради психолога: як уникнути конфлікту між батьками та дітьми які вони? Психолог радить не вихлюпувати переживання і негативний стан на членів родини. Якщо ви не в дусі - постарайтеся самостійно впоратися зі своїми проблемами, не за рахунок своєї дитини або батька, виробляючи таким способом конфліктні ситуації. Якщо ви батько, остерігайтеся принизити дитину, дискримінувати його по відношенню до себе, не зрозуміти і поранити його словом. Образи в таких випадках не тільки приведуть конфлікту, а й значно зіпсують ваші відносини.

 У кожному разі, приймайте свою дитину такою, якою вона є, дайте йому зрозуміти, що ви хочете для нього тільки кращого, а також, дуже любите його, приймайте його бажання і позицію, вчіться спілкуватися, таким чином, ви навчитеся разом не тільки вирішувати, але і уникати конфліктів.