Адаптація учнів 5 класу

Психолого-педагогічний консиліум

Адаптація учнів п’ятих класів  до нових умов навчання. Проблеми наступності у навчанні .

Потрібно знати дитину, знати її силу і слабкості,

                                                                    розуміти її думки, переживання,

                                       бережно доторкнутися до її серця.

                                            В.О. Сухомлинський

Мета: Обговорення основних проблем, які виникли  в процесі адаптації учнів 5 – го класу; визначення напрямків спільних  дій адміністрації гімназії,  вчителів та психолога з метою  успішного проходження процесу адаптації п’ятикласників до нових умов навчання.

Завдання:

1.     Виявлення характеру і причин виникнення труднощів в процесі адаптації учнів 5-го класу.

2.     Розробка конструктивних методів та прийомів для вирішення проблем адаптації.

3.     Висвітлення проблем самооцінки, мотивації, особистісних пізнавальних та інших інтересів, емоційного настрою учнів 5-го класу.

4.      Формування спільної роботи педколективу в період  адаптації 5-го класу.

План роботи консиліуму

1.     Вступне слово директора школи.

2.     Вікові особливості учнів 5-го класу.

2.1.         Міні-лекція «Адаптація п’ятикласника». Виступ  практичного психолога

2.2.         Навчальні досягнення учнів 5 – го класу.

3.        Психологічна характеристика 5 – го класу.  Психодіагностичне дослідження. Виступ  практичного психолога

3.1.         Педагогічна характеристика  5 – го  класу. Класний керівник

3.2.         Вправа «Мозковий штурм».

Відгуки вчителів – предметників

3.3 Педагогічні характеристики учнів, які потребують підвищеної уваги збоку педагогічного колективу.  Виступ класного керівника

3.4.         Психологічні характеристики учнів, які потребують підвищеної уваги з боку педагогічного колективу. Рекомендації практичного психолога

4.          Проект рішення педагогічного консиліуму.

Виступ

на засіданні педагогічного консиліуму

«Адаптація учнів 5 – их класів

до нових умов навчання»

Міні-лекція «Складові адаптації»

Адаптація учнів 5 класу до школи

Поняття “адаптація” – одне з ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції, забезпечують можливість існування організму в мінливих умовах середовища.

 Термін “шкільна адаптація” став використовуватися для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі. Із цим поняттям пов’язують відхилення в навчальній діяльності – утруднення в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку. Цілком природно, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптованості повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають.

   Психологічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб. Адекватна форма поведінки при задоволенні потреби – це така форма поведінки, що не перешкоджає можливості задоволення іншої основної потреби.

    Молодший підлітковий вік – 10-11 років. В цей час діти загалом врівноважені, спокійні, вони довірливо ставляться до дорослих, визнають їхній авторитет, чекають від вчителів, батьків, інших дорослих допомоги та підтримки. Це відкриває великі можливості з точки зору виховних впливів.

Головні завдання розвитку в цей період:

v формування вміння навчатися в середній школі;

v формування уявлення про себе як про умілу людину з великими можливостями розвитку;

v розвиток навчальної мотивації, інтересів;

v розвиток навичок співпраці з однолітками, вміння змагатися з іншими, вірно й різнобічно порівнювати свої результати з успішністю інших;

v   формування вміння досягати успіху й правильно ставитися до успіхів та невдач, розвивати впевненість в собі.

     В середній школі радикально змінюються умови навчання: діти переходять від одного основного вчителя до системи “куратор – вчителі-предметники  ”, уроки, як правило проходять в різних кабінетах. Діти міняють школу, у них з’являються не тільки нові вчителі, а й нові однокласники.

   Такий перехід співпадає з закінченням дитинства. За свідченням психологів, у цьому віці у зв’язку з настанням етапу статевого дозрівання відбуваються зміни у пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Психологічні та психофізичні дослідження свідчать, що на початку навчання в 5 класі школярі переживають період адаптації до нових умов навчання східний з тим, який був характерним для початку навчання в 1 класі. Це проявляється у зростанні тривожності, зниженні працездатності, підвищеної несміливості, або, навпаки, розв’язності, неорганізованості, забудькуватості.

   У більшості дітей подібні відхилення зникають через 2-3 тижні навчання. Однак є діти, які мають функціональні відхилення, у яких процес адаптації затягується на 2-3 місяці і більше. З періодом адаптації часто пов’язані і захворювання дітей. Подібні захворювання носять психосоматичний характер. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, втрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими.

    Шкільне життя п’ятикласників ускладнюється також часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів - предметників, які  не розрізняють 5-ти класників та інших учнів середньої школи, висуваючи до всіх однакові вимоги. Складності викликає необхідність на кожному уроці пристосовуватися до своєрідного темпу, особливостям мовлення, стилю викладання кожного вчителя.

   Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

1.     Зміст навчальних предметів основної школи вибудовується системно, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п’ятикласників же воно лише формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п’ятикласників, наукові терміни і поняття необхідно вводити поступово, вчити дітей їх виокремлювати, характеризувати, використовувати у різних ситуаціях під час проведення уроків з різних предметів. Високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

2.      Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а наприклад, у п’ятикласників ці властивості лише починають формуватися, тож їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, у яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору.

  Нової якості у п’ятикласників набувають стосунки з однолітками. Діти хочуть почувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнаними друзями. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує з одного боку, у вигляді вчинків підлітків, що виявляють ставлення одне до одного, а з іншого,— у формі осмислення вчинків однолітків та стосунків з ними і має значення для формування уявлення про себе. Ця сфера життя і спілкування стає для підлітків надзвичайно важливою й особистісно значущою.

   Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване “почуття дорослості”: діти потребують поваги і самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж основна школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то у підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ’єктивність.

   Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить часто є другорядним, а на перший план виходить власне задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише “контролює” результати навчальної діяльності, то таке навчання втрачає для підлітка привабливість і актуальність.

 Вчителі з конкретних предметів повинні враховувати, що всі ці особливості є об’єктивними, але й минущими.

  Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб вчителі-предметники створювали ситуації, які б дозволяли підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, не авторитарну атмосферу навчання.

   Урок, де учням надається можливість працювати у власному темпі й здобувати знання відповідно до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5 класі. Важливо ширше застосовувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну або рольову гру, дискусії, практичні роботи тощо.

Психологічна характеристика  учнів 5 го класу

Психологічною службою гшколи  було проведене психодіагностичне дослідження з метою  якого було виявлення загальних зон труднощів  у адаптації  п’ятикласників. У результаті дослідження  було виявлено учнів, які мають підвищену тривожність, низьку самооцінку.  Вивчений психологічний клімат в  учнівському колективі та виявлені учні,  у яких виникли труднощі у спілкуванні.

     Важливим компонентом адаптації є сприйняття  учня однолітками.   Соціометричні дослідження  показали, що лідерами 5- го класу є :______

Виходячи із спостережень, бесід, авторитет їх заснований на  власній ерудиції серед інших учнів і наявністю у них організаторських здібностей  при проведенні різних конкурсів, змагань і ігор, в яких вони беруть активну участь.  Ці учні ухвалюють рішення на рівних, суперництва між ними немає. У разі потреби, готові допомогти один одному. Вибирали їх як хлопчики, так і дівчатка.

Наявність такої кількості лідерів в класі свідчить про гарно сформований, дружній  колектив. Підтвердженням цього факту є 50% учнів класу, які входять до категорії “ прийняті ”.

Цього річ приємно відзначити, що в класі немає жодної дитини, яка б відносилась до категорії «ізгої» і «неприйнятих» учнів.

Головною причиною цього, на мій погляд, є та обставина, що діти

терпіли зневагу і потурання в молодшій школі, тому зараз відноситься до учнів  з насторогою та агресією, що лякає однокласників.

Чималу роль в успішній адаптації грають індивідуальні  особливості. Уміння контактувати з іншими людьми. Здатність визначати для себе оптимальну позицію, оскільки шкільне навчання носить, перш за все, колективний характер. Несформованість таких особливостей або наявність  негативних особистих якостей породжують проблеми спілкування та взаємодію з однокласниками.

Особливості темпераменту – це основа адаптації дитини. Темперамент означає індивідуальні особливості  дітей у їхній реакції на різноманітні подразники та досвід, індивідуальні відмінності у виконані рутинних щоденних видів діяльності.

5

Прізвище, ім’я учня	Тип темпераменту
	с-ф
	с
	х -м
	с
	с
	ф

Проводячи аналіз даних по дослідженню темпераменту, показує, що в класі холериків - 18%, сангвініків-57%, флегматиків-20%, меланхоліків-5%. Отже, можна зробити висновок, що в класі переважають діти з сильною нервовою системою - сангвініки. Це означає, що швидкість мислення досить швидка, активна,  переважає емоційне сприйняття інформації.

Рекомендації:  враховуючи  індивідуальні особливості більшості учнів 5 – го класу, викладати навчальний матеріал необхідно спираючись на зацікавленість та емоційність учнів, частіше концентрувати їхню увагу шляхом емоційних   акцентів, матеріал викладати в швидкому темпі.

Крім того, одним з компонентів індивідуальних особливостей є самооцінка.

Самооцінка

          занижена –1 %

завищена – 1%

адекватна – 88%

Рекомендації: занижена самооцінка спостерігається у ___________. Для підвищення самооцінки учениці потрібно проводити корекційні вправи та консультації , з боку вчителів намагатися позитивно підтримувати учня, давати посильні завдання й хвалити публічно за їх виконання.

  

За результатами дослідження емоційного стану в 5 класі ми отримали наступні результати:

позитивний – 63%

негативний –  4%

нейтральний – 33%

  Учениця дуже часто часто перебуває у емоційно збудженому стані,  і це  заважає вчителям та однокласникам.

З даними учнями неодноразово були проведені бесіди  з практичним психологом.

Ми дослідили активність учнів у 5 - му класі.

висока –  50%

середня – 38%

  низька – 12%

Низький настрій й активність учнів, на  мою думку, викликаються в  разі поганого самопочуття і втоми ( кінець навчального дня), і  є ситуативними.

Наступним компонентом адаптації виступає мотивація до навчання. Ми дослідили структуру мотивації  в 5 класі, яка складається з наступних складових:

Пізнавальна мотивація – 12

Комунікативна – 5

Емоційна – 4

Саморозвиток – 12

Позиція школяра – 5

Досягнення – 7

Зовнішні фактори – 8

 Отримані дані свідчать про те, що клас гарно сприймає емоційний стиль викладання,   розуміє необхідності власного саморозвитку. Радимо на самопідготовці надавати  можливість самостійно міркувати та приймати рішення.

 Були проведені дослідження загальної тривожності учнів 5 – го класу. 9% учнів мають підвищену тривожність. Загальна картина рівня  шкільної тривожності в класі має такий вигляд:

Загальний рівень тривожності в п’ятому класі свідчить про  належний процес адаптації учнів до нових умов навчання.