Інклюзивна освіта в НУШ

Інклюзивне навчання (освіта) – це система освітніх послуг, що забезпечує реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, а також їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство.

Психолого-педагогічна, корекційно-розвиткова та інша допомога особам з особливими освітніми потребами в системі освіти надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням їхніх потреб, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.
Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголошується на розвиток сильних якостей і талантів учнів, а не на їхні фізичні або розумові проблеми. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовленнєвому, соціальному та емоційному розвитку дітей з особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.
В інклюзивних класах взаємодія між учнями з особливими освітніми потребами та дітьми з типовим рівнем розвитку сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, завдяки чому діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, стають більш чуйними, готовими допомогти.
Організація інклюзивного навчання передбачає надання дитині з особливими освітніми потребами психолого-педагогічної корекційної допомоги.
Корекційно-розвивальні заняття проводяться в окремому приміщенні, в якому можуть бути створені навчальна, ігрова, сенсорна зони, зона релаксації.
У Новій українській школі заохочується інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами створюються умови для навчання спільно з однолітками.
Отже, інклюзивна освіта у закладах загальної середньої освіти має відображати одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства.
Інклюзія означає розкриття кожного учня за допомогою освітньої програми, яка є достатньо складною, але відповідає його здібностям. Вона враховує потреби, а також спеціальні умови та підтримку, яка забезпечується медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом. Але найголовніше – дитина вчиться життєдіяльності в оточенні здорових дітей, що формує спрямованість до повноцінного життя, до усвідомлення власної спроможності, підвищення якості власного буття. Такі концептуальніположення є основою інклюзивного навчання у Новій українській школі.

Інклюзивне навчання в школі

1. Батькам для вчасної та ефективної організації інклюзивного навчання треба:

  забезпечити комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (в ІРЦ);

• подати документи для зарахування до закладу загальної середньої освіти;
• співпрацювати із фахівцями під час складання індивідуальної програми розвитку (ІПР).
• Щоб організувати інклюзивне навчання, батьки дитини мають звернутися до інклюзивно-ресурсного центру з заявою про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Зверніть увагу, що ІРЦ має протягом місяця провести таку оцінку, а сама оцінка може тривати до 10 днів.

У своєму висновку ІРЦ має вказати потреби дитини в корекційно-розвиткових послугах, асистенті вчителя та/або дитини (відповідно до форми, затвердженої постановою КМУ від 12 липня 2017 р. № 545). Далі батькам необхідно подати заяву про зарахування та інші документи до закладу загальної середньої освіти, куди дитина буде вступати до 31 травня (відповідно до наказу МОН від 16 квітня 2018 року № 367).

Звичайно, висновок ІРЦ можна подати пізніше, але керівнику закладу освіти треба заздалегідь знати про потреби, які виникнуть для організації інклюзивного навчання.

Від закладу загальної середньої освіти залежать:

• асистент вчителя
• вчитель інклюзивного класу
• навчальне приміщення
• складання ІПР
• психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) за умови, що саме школа буде отримувачем державних коштів на підтримку осіб з особливими освітніми потребами (отримувачем коштів може бути управління освіти).

Керівник зі свого боку має запровадити штатну одиницю – асистента вчителя. Складність у тому, що навчальний рік починається всередині календарного, тобто фінансового року, тому не завжди є можливість ввести посаду асистента вчителя з початку навчального року.

Керівник має визначити, який клас буде інклюзивним, тому зверніть увагу на висновок ІРЦ, а саме – на потреби

За можливості, керівник має забезпечити асистента вчителя на початок навчального року. Батькам же треба розуміти, що введення ставки асистента вчителя ще не означає, що одразу знайдеться людина на цю вакансію, тому треба бути терплячими, наполегливими та доброзичливими.

Асистент вчителя – це педагогічна посада у штаті закладу освіти, тому його призначає та звільняє з посади керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

Асистента вчителя часом плутають з асистентом дитини. Асистент дитини – це непедагогічна посада. Крім того, такої посади немає в типових штатних нормативах закладів загальної середньої освіти. Асистентом дитини може бути один з батьків або уповноважена ними особа.

Керівник має визначити, який клас буде інклюзивним, тому зверніть увагу на висновок ІРЦ, а саме – на потреби. Якщо дитина має порушення опорно-рухового апарату, доцільно визначити навчальне приміщення (клас), зручне для неї за розташуванням. Врахуйте також розташування вбиральні, якою буде користуватися дитина, а також їдальні, спортивної зали тощо.

Психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) надаються відповідно до індивідуальної програми розвитку, на підставі договору про проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг). Форма договору є в додатку 3 до Постанови Кабміну від 14 лютого 2017 р. № 88 (порядок та умови надання субвенції на надання держпідтримки особами з ООП).

Державна підтримка спрямовується для осіб з особливими освітніми потребами, а саме: сліпих та із зниженим зором, глухих та зі зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру). Тобто оплата за корекційно-розвиткові заняття здійснюватиметься саме для дітей з цих категорій.

Такий договір може складатися між фізичною особою, яка безпосередньо надаватиме такі послуги, та закладом освіти або управлінням освіти – залежно від того, хто отримувач субвенції на надання державної підтримки особам з ООП. Тому не завжди такі послуги залежать від закладу освіти.

Індивідуальну програму розвитку складає команда фахівців, відповідно до постанови КМУ від 15 серпня 2011 р. № 872. Для складання ІПР треба залучати фахівців ІРЦ та батьків дитини з ООП.

Крім того, важливо визначити вчителів, які працюватимуть в інклюзивному класі. Керівник закладу освіти знає своїх працівників, їхні знання та компетентності, ба більше – це повноваження керівника. Батьки можуть тільки порадити, а не обирати вчителя. Але керівник має бути зацікавлений в ефективності інклюзивного навчання.

Вчитель інклюзивного класу так само, як і асистент, має ознайомитися із висновком ІРЦ для того, щоб зрозуміти особливості дитини. Бажано познайомитися із дитиною та її батьками перед початком занять для налагодження комунікації.

Найголовніше пам’ятайте, що запорука ефективної організації інклюзивного навчання, як і будь-якої корисної та нової справи, – співпраця та партнерство із усіма долученими до неї людьми.

Відео на батьківські збори " Сім помилок і спілкуванні з дитиною"

Відео" Бережіть своїх дітей"

Методика первинної діагностики та виявлення дітей „групи ризику”

Методика первинної діагностики

та виявлення дітей „групи ризику”

         Інструкція: „Вам пропонуються питання, які стосуються різних сторін Вашого життя та особливостей Вашої поведінки. Якщо Ви щиро відповісте на кожне питання, у Вас буде можливість краще дізнатися про самого себе.

         Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Відповідайте на кожне питання наступним чином: якщо згідні, відповідайте „так”, якщо не згідні – „ні”.

         Працюйте швидко, довго не роздумуйте”.

1.     Чи вважаєш ти, що людям можна довіряти?

2.     Чи вважаєш ти, що єдиний спосіб досягти чогось в житті – це турбуватися насамперед про себе?

3.     Чи легко ти заводиш друзів?

4.     Чи важко тобі говорити людям „ні”?

5.     Чи часто хтось із батьків несправедливо критикує тебе?

6.     Буває так, що твої батьки неприязно ставляться до твоїх друзів, з якими ти зустрічаєшся?

7.     Чи часто ти нервуєшся?

8.     Чи бувають у тебе зміни настрою без причини?

9.     Зазвичай ти є центром уваги в компанії однолітків?

10.                       Чи можеш ти бути привітним навіть з тими, кого явно не любиш?

11.                       Чи правда те, що ти не любиш, коли тебе критикують?

12.                       Чи можеш ти бути відвертим з близькими друзями?

13.                       Чи буває, що іноді ти дратуєшся настільки, що починаєш кидатися предметами?

14.                       Чи здатний ти на грубі жарти?

15.                       Чи часто у тебе виникає відчуття, що тебе не розуміють?

16.                       Буває у тебе відчуття, що за твоєю спиною люди говорять про тебе погане?

17.                       Чи багато в тебе близьких друзів?

18.                       Чи соромишся ти звертатися до людей за допомогою?

19.                       Тобі подобається порушувати встановлені правила?

20.                       Чи буває у тебе іноді бажання завдати шкоду іншим людям?  

21.                       Чи дратують тебе батьки?

22.                       Чи завжди ти вдома забезпечений всім життєво необхідним (місце для сну, їжа, одяг)?

23.                       Ти завжди впевнений у собі?

24.                       Зазвичай ти здригаєшся від незвичного звуку?

25.                       Чи здається тобі, що твої батьки тебе не розуміють?

26.                       Свої невдачі ти переживаєш сам?

27.                       Чи буває так, що коли ти залишаєшся один, твій настрій покращується?

28.                       Чи здається тобі, що у твоїх друзів щасливіша сім'я, ніж у тебе?

29.                       Чи відчуваєш ти себе нещасним через брак грошей в сім'ї?

30.                       Чи буває так, що ти злишся на всіх?

31.                       Чи часто ти почуваєш себе беззахисним?

32.                       Чи легко ти освоюєшся в новому колективі?

33.                       Чи важко тобі відповідати в школі перед всім класом?

34.                       Чи є у тебе знайомі, яких ти взагалі не можеш переносити?

35.                       Чи можеш ти вдарити людину?

36.                       Ти іноді погрожуєш людям?

37.                       Чи часто твої батьки наказували тебе?

38.                       Коли-небудь у тебе з’являлося сильне бажання втекти з дому?

39.                       Чи думаєш ти, що твої батьки часто поводяться з тобою як з дитиною?

40.                       Чи часто ти відчуваєш себе нещасним?

41.                       Ти легко можеш розсердитись?

42.                       Ризикнув би ти схопити за вуздечку коня, що біжить?

43.                       Чи вважаєш ти, що є багато дурнуватих моральних норм поведінки?

44.                       Чи страждаєш ти від нерішучості та сором’язливості?

45.                       Чи відчував ти, що тебе недостатньо люблять в сім'ї?

46.                       Чи вважаєш ти, що твої батьки живуть своїм окремим життям?

47.                       Чи часто ти втрачаєш впевненість у собі через зовнішній вигляд?

48.                       У тебе  часто буває веселий та безтурботний настрій?

49.                       Ти рухлива людина?

50.                       Чи люблять тебе твої знайомі, друзі?

51.                       Чи буває так, що твої батьки тебе не розуміють і здаються тобі чужими?

52.                       При невдачах буває так, що у тебе з’являється бажання втекти кудись подалі та не повертатися?

53.                       Чи бувало, що хтось із батьків викликав у тебе почуття страху?

54.                       Твої батьки критикують твій зовнішній вигляд?

55.                       Чи заздриш ти іноді щастю інших?

56.                       Чи часто ти відчуваєш себе самотнім, навіть перебуваючи серед інших людей?

57.                       Чи є люди, яких ти ненавидиш по-справжньому?

58.                       Часто ти б’єшся?

59.                       Чи легко ти просиш про допомогу іншу людину?

60.                       Чи легко тобі всидіти на місці?

61.                       Ти охоче відповідаєш біля дошки у школі?

62.                       Буває так, що ти настільки пригнічений, що довго не можеш заснути?

63.                       Чи часто виявляв, що твій приятель тобі набрехав?

64.                       Чи часто ти сваришся, лаєшся?

65.                       Міг би ти без тренування керувати парусним човном?

66.                       Чи часто у вашій сім'ї бувають сварки?

67.                       Чи вважаєш ти одного зі своїх батьків дуже нервовим?

68.                       Чи часто ти відчуваєш себе нікчемним?

69.                       Чи хвилює тебе відчуття, що люди можуть відгадати твої думки?

70.                       Ти завжди робиш все по-своєму?

71.                       Чи бувають твої батьки занадто суворими до тебе?

72.                       Чи соромишся ти в товаристві малознайомих людей?

73.                       Чи часто тобі здається, що ти чимось гірший за інших?

74.                       Чи легко тобі вдається підняти настрій друзям?

Методика первинної діагностики

та виявлення дітей „групи ризику”

(М.І. Рожков, М.А. Ковальчук)

(Літ-ра: Федосенко Е.В. Психологическое сопровождение подростков:

система работы, диагностика, тренинги. Монография. – СПб.: Речь, 2008.)

Вікові межі: учні підліткового віку.

         Інструкція: „Вам пропонуються питання, які стосуються різних сторін Вашого життя та особливостей Вашої поведінки. Якщо Ви щиро відповісте на кожне питання, у Вас буде можливість краще дізнатися про самого себе.

         Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Відповідайте на кожне питання наступним чином: якщо згідні, відповідайте „так”, якщо не згідні – „ні”.

         Працюйте швидко, довго не роздумуйте”.

Ключ

№ п/п	Показник	№ питання
1.	Відносини в сім'ї	+ : 5, 6, 21, 25, 28, 29, 37, 38, 39, 45, 46, 53, 54, 66, 67, 71 – : 22
2.	Агресивність	+ : 13, 14, 19, 20, 35, 36, 42, 57, 58, 64, 65
3.	Недовіра до людей	+ : 2, 4, 15, 16, 18, 34, 43, 44, 63, 72 – : 1, 3, 17, 59
4.	Невпевненість у собі	+ : 7, 8, 24, 30, 31, 32, 33, 40, 41, 47, 55, 56, 68, 69, 73 – : 23
5.	Акцентуації: –        гіпертимний тип –        істероїдний тип –        шизоїдний тип –        емоційно-лабільний тип	+ : 48, 49, 74      – : 60 + : 9, 10, 50, 61 + : 26, 27, 51, 70 + : 11, 12, 52, 62

         Оцінка результатів

№ п/п	Показник	Високі бали (група ризику)
1.	Відносини в сім'ї	8 і більше
2.	Агресивність	6 і більше
3.	Недовіра до людей	7 і більше
4.	Невпевненість у собі	8 і більше
5.	Акцентуації	3–4 бала по кожному типу акцентуації

        

Обробка та інтерпретація результатів

         Відповіді учнів порівнюються з ключем. Підраховується кількість співпадань відповідей з ключем по кожному показнику (шкалі).

         Сумарний бал по кожній з п’яти шкал відображає ступінь її прояву. Чим більше сумарний бал, тим сильніше проявляється даний психологічний показник і тим вище вірогідність зарахування дитини до групи ризику.

1.     Відносини в сім'ї

         Високі бали по цій шкалі опитувальника свідчать про порушення внутрішньосімейних взаємин, які можуть бути обумовлені:

·              напруженою ситуацією в сім'ї;

·              неприязним ставленням;

·              обмеженнями та вимогами дисциплінованості без почуття батьківської любові;

·              страхом перед батьками та ін.

         Коли напруження, викликане незадоволеністю стосунками в сім'ї, продовжується занадто довго, воно починає чинити сильну руйнуючу дію на здоров'я дітей та підлітків.

         2.   Агресивність

         Високі бали по цій шкалі опитувальника свідчать про підвищену ворожість, грубість, забіякуватість. Агресія може виражатися і в прихованих формах – недоброзичливості та озлобленості.

         Підвищена агресивність часто супроводжується підвищеною схильністю до ризику та є невід’ємною рисою характеру дітей та підлітків групи ризику.

          3.   Недовіра до людей

          Високі бали за цією шкалою свідчать про сильно виражену недовіру до навколишніх людей, підозрілості, ворожості. Такі діти та підлітки часто бувають пасивними та сором’язливими у спілкуванні з однолітками через страх бути знехтуваними. Зазвичай це супроводжується комунікативною некомпетентністю, невмінням встановлювати дружні взаємини з іншими людьми.

         4.    Невпевненість у собі

         Високі бали за цією шкалою свідчать про високу тривожність, невпевненість у собі, можливо, про наявність комплексу неповноцінності, низьку самооцінку. Ці якості особистості також являються сприятливим підґрунтям для різних розладів у поведінці. Діти і підлітки, які мають високі оцінки по цій шкалі, можуть бути віднесені до групи ризику.

         5.    Акцентуації характеру

         До групи ризику відносять наступні типи акцентуації характеру:

o   гіпертимний тип. Вирізняється завжди хорошим настроєм, високим тонусом, енергійністю, активністю, проявляє прагнення бути лідером, нестійкий в інтересах, недостатньо розбірливий у знайомствах, не любить одноманітність, дисципліни, монотонної праці, оптимістичний, переоцінює свої можливості, бурно реагує на події, дратівливий.

o   істероїдний тип. Проявляє підвищену любов до себе, посиленої уваги до себе з боку інших, потребу у захопленості, співчуття з боку навколишніх людей, намагається показати себе у кращому світлі, демонстративний в поведінці, претендує на виключне положення серед однолітків, непостійний та ненадійний в людських стосунках.

o   шизоїдний тип. Характеризується замкнутістю та невмінням розуміти стан інших людей, відчуває труднощі у встановленні нормальних взаємин з людьми, часто аутизується в свій недоступний іншим людям внутрішній світ, в світ фантазій і мрій.

o   емоційно-лабільний тип. Характеризується надмірно непередбачуваною зміною настрою. Сон, апетит, працездатність та комунікабельність залежать від настрою. Високочутливий до взаємин людей.