Поради класному керівнику "ЯК ДОБИТИСЯ СЛУХНЯНОСТІ ВІД ДИТИНИ?"

Батьківські збори: 

поради класному керівнику

Що варто робити для проведення ефективного спілкування з батьками:

• Перед початком зборів краще «залишити за дверима» поганий настрій.
• Відведіть на проведення батьківських зборів не більше 1,5 години.
• Найприємніший звук для людини — її ім’я. Покладіть перед собою список з іменами та по-батькові батьків.
• Перед початком батьківських зборів оголосіть питання, які плануєте обговорити.
• Не забудьте «золоте правило» педагогічного аналізу: починати з позитивного, потім говорити про негативне, завершувати розмову пропозиціями на майбутнє.
• Попередьте батьків, що не вся інформація може стати надбанням дітей.
• Подякуйте всім, хто знайшов час прийти (особливо татусів).
• Дайте зрозуміти батькам, що ви добре розумієте, як важко дитині вчитися.
• В особистій бесіді оцінюйте успіхи дітей щодо їх потенційних можливостей.
• Доведіть до батьків думку, що «поганий учень» не означає «погана людина».
• Батько повинен піти зі зборів з відчуттям, що він може допомогти своїй дитині.

Не варто:

• Засуджувати присутніх батьків за неявку відсутніх.
• Порівнювати успіхи окремих учнів і різних класів.
• Давати негативну оцінку всьому класу.
• Переоцінювати значення окремих предметів.
• Обирати для спілкування повчальний тон.

Осмислення підсумків батьківських зборів

Підведення підсумків зборів починається на самих зборах — необхідно зробити висновки, сформулювати необхідні рішення, дати інформацію про підготовку до наступного зібрання. Важливо з’ясувати і ставлення батьків до проведених зборів, розумно заздалегідь підготувати необхідні опитувальні листи для фіксування їх оцінок і побажань. Все це згодом стане предметом роздумів для класного керівника.

Предметом аналізу повинні також стати:

• явка батьків, причини відсутності;
• персональний склад батьків, які залишилися на особисту бесіду;
• запитання батьків в ході зборів, їх участь в обговоренні питань.

Інформація про підсумки батьківських зборів повинна бути доведена до адміністрації школи і колег-педагогів.

Тематика батьківських зборів:

Початкова школа

• Психологічні та фізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку.
• Режим дня і його вплив на якість навчання.
• Світ очима першокласника. Особливості сприйняття в учня першого класу.
•  Роль читання на початковому етапі навчання. Читання як джерело знань і одна з основ формування особистості.
• Роль гри в розширенні кругозору дитини.
• Виховання працьовитості. Розподіл обов’язків у родині.
• Діти і гроші. Сімейний бюджет і дитина.
• Пустощі і хуліганство — чи є відмінності?
• Роль сім’ї у формуванні особистості дитини.

Середня школа

• Адаптація учнів до умов навчання в середній школі: проблеми і завдання.
• Індивідуальні труднощі школярів у навчанні та шляхи їх подолання.
• Коли легко вчитися?
• Здібна дитина — не дар природи. Нездібних дітей немає.
• Роль сім’ї у вихованні культури поведінки дитини.
• Психологічні особливості підліткового періоду. Роль сім’ї у формуванні почуття дорослості і прагненні до самостійності.
• Бачити і розуміти. Співчуття, співпереживання і допомога дитині — гарантія миру, спокою і благополуччя в сім’ї.
• Особливості міжособистісних відносин підлітків.
• Психологічний стрес і підліток.
• Допомога батьків у формуванні та розвитку вольових якостей.
• Труднощі зростання та їх вплив на відносини між батьками та підлітками.
• Виховання дітей і «ножиці часу».
• Роль сім’ї і школи у виборі учнями шляху подальшої освіти.

Старша школа

• Роль батьків у процесі вибору професії та самовизначенні підлітків.
• Особливості старшого шкільного віку. Роль батьків у формуванні ціннісних орієнтацій.
• Труднощі особистісного росту і їх вплив на навчання в школі.
• Взаємодія класного керівника і батьків у формуванні класного колективу.
• Професійні наміри і можливості учнів класу

·    

                                     Роль батьків у житті дитини

·        

---

·         Мета:

·         1. Розширити уявлення батьків про значення виховання в родині.

·         2. Сприяти формуванню здорового мікроклімату в сім’ї, товариських стосунків між дітьми та батьками.

·         3. Проаналізувати ставлення батьків до своєї дитини, визначити проблематичні аспекти у вихованні дитини молодшого підліткового віку.

·         ХІД ЗБОРІВ

·         Бесіда.

·         ЯК ДОБИТИСЯ СЛУХНЯНОСТІ ВІД ДИТИНИ?

·         Батько та мати дають життя дитині та живуть для її щастя. Найбільше щастя для батька та матері — чесне, гідне життя дітей, їх працелюбність, а в шкільні роки — старанність у навчанні.

·         Проблема батьків та дітей — одна із найскладніших у вихованні, у цієї проблеми стільки гранів, скільки перед нами дітей. Всі спроби сформувати виховний вплив на дитину зостануться даремними, якщо батько, мати не є тими людьми, які уособлюють моральну культуру та повноту життя дітей. Лише за такої умови, що в батька та матері є моральне право наказувати, всі повчання, призначені для дітей, можуть дійти до їх серця, викликати відповідні почуття, пробудити бажання бути хорошим.

·         Наказування з любов’ю оберігає та захищає дитину, вона з розумінням ставиться до вимогливості, строгості батька та матері, знає, що в поведінці недопустиме свавілля. Наказування без любові перетворює життя дитини на кару. І інша проблема: чим ніжніша та щедріша батьківська любов, тим мудрішою та більш досвідченою має бути воля. Любов без вміння наказувати, керувати бажаннями, особливо обмежувати бажання, перетворює дитину у капризну, свавільну істоту, на яку не буде ніякої управи.

·         Неслухняність — у переважній більшості випадків — порушення гармонії любові та волі.

·         Для дитини є дуже важливим суспільний, сумісний вплив, батька та матері як духовної співдружності, товариства. Любов та дружба, взаємна підтримка батька та матері є для дитини наочним прикладом, який вводить його у світ людських стосунків.

·         БАТЬКО Й МАТИ — НЕЗАМІННІ ВИХОВАТЕЛІ ДИТИНИ

·         Батько та мати повинні доповнювати один одного. Але все ж найперші витоки, перше найтонше коріння морального розвитку дитини — у розумі, почуттях, душевних поривах матері. Людина у своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові та волі у її духовному світі. Мудрість материнської любові полягає у тому, що воля керує любов’ю та істинна людська любов одухотворяє головний стимул волі почуття відповідальності за майбутнє дитини.

·         Громадянин, воїн, мужня та непохитна людина, готова віддати життя за свою віру та переконання, починається з відданої, безкорисної та щедрої любові до матері. Мати не лише народжує, але і породжує. Вона породжує наше буття, одухотворяє життя духом свого народу, рідним словом, думкою, любов’ю та ненавистю, відданістю та непримиримістю. Мати творить неповторну людську особистість — ось у чому сенс, мистецтво та майстерність того, що має назву породження. Завдяки матері ми єдині зі своїм народом.

·         Справжня жінка-мати ніжна та тверда, мужня та безмежно добра, непохитна та дипломатична одночасно.

·         Але не можна заперечувати особливої ролі й особливого місця батька у вихованні дітей. Воно зумовлене його відповідальністю. Батько, що вміє бути відповідальним,— справжній чоловік; його воля стає силою, здатною дисциплінувати думки, почуття, пориви дітей. Стосунки в родині історично склалися так, що праця батька, яка має на меті турботи про здоров’я, життя, благополуччя дітей, стає основою його моральності.

·         Чим бажаніша та радісніша ця праця, тим чистіший, шляхетніший образ його як чоловіка, батька. Його мужність полягає в умінні захищати, оберігати дітей та дружину. Моральний обов’язок, моральна відповідальність чоловіка вимагають від нього бути головним годувальником дітей та матері: обставини можуть скластися так, що у певні періоди праця матері повинна полягати лише у вихованні дітей.

·         Кожна дитина бажає бачити у своєму батькові риси, які створюють стійкі цінності — честь, гордість, достоїнство сім’ї. Пізнання моральних багатств у власному батькові — нічим незамінні уроки честі.

·         Інтереси батька та матері спрямовані на спільну мету: виростити дітей фізично та морально здоровими, гідними громадянами, розкрити їх здібності та дати їм відповідну освіту. Але вони досягають цієї мети кожен власними способами. Якщо старання матері, насамперед, зосереджені на збереженні здоров’я та сил своєї дитини, то старання батька спрямовані на те, щоб навчити дитину безстрашно витрачати їх на суспільну користь. Як правило, саме батько прищеплює дітям навички, що вимагають напруження, вольових зусиль, самовіддачі, виховує у них почуття обов’язку та відповідальності за доручену справу, виводить їх інтереси за поріг власного дому. Саме він у більшій мірі залучає своїх нащадків до суспільних турбот.

·         Батько виконує роль зв’язку, який сполучає: у суспільстві він виступає як носій сімейного начала та інтересу, а в домі — як носій суспільного. Цим він і доповнює матір, але не замінює її.

·         ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ В НЕПОВНІЙ СІМ’Ї

·         Нерідко жінка ростить дітей без батька. Безсумнівно, це вимагає суттєво більших зусиль, і рідко вона обходиться без сторонньої допомоги. У цьому випадку роль батька має взяти на себе дідусь чи старший брат матері, а часом і добрий приятель. Тому що дітям конче потрібен зрілий приклад чоловічої поведінки.

·         У теперішній час мало кого із жінок влаштовує просто присутність чоловіка в домі. Вимоги до сучасного батька зростають рік від року. Саме батько повинен привчити своїх дітей до праці, праці напруженої, може, інколи навіть ризикованої. Він має допомогти побачити цілі в житті, близькі та далекі, навчити добиватися задуманого. В домі всі роботи, які не вимагають спеціальної підготовки, батько може виконувати разом із синами.

·         ДІТИ — ЩАСТЯ, СТВОРЕНЕ ВАШОЮ ПРАЦЕЮ

·         Прийде час, і батькові доведеться пояснити хлопчику фізіологічні особливості його організму, привчити до гігієни. А ще пояснити, як поводити себе з дівчатками, як заслужити їх повагу, увагу, як берегти їх честь та достоїнство. Ніякі книги не замінять довірливої бесіди батька із сином, як і матері з дочкою. Адже батько може застерегти сина від повторення власних помилок, які колись спричинили йому немало страждань.

·         Мистецтво батьків полягає в тому, щоб, не втрачаючи авторитету, не опускаючись до недбалої фамільярності у стосунках із дітьми, вміти сказати їм найнеобхідніше та бути впевненим, що тебе зрозуміють. А батькам, у свою чергу, необхідна впевненість: скрутно буде дорослим, молодші не злякаються, не заплачуть, а навпаки — приймуть на себе клопоти та піклування про благополуччя отчого дому.

·         Тільки у батьківському вихованні органічно зливається суспільне й інтимне. У цьому злитті й полягає гармонія щастя. Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо ви мрієте залишити після себе слід на землі — не обов’язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елемента періодичної системи. Ви можете утвердити себе в суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших дітей, хороших громадян, хороших трудівників, хорошого сина, хорошу дочку, хороших батьків із своїх дітей.

·         Творення людини — найвище напруження всіх ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти — не тільки і не стільки джерело щастя. Діти — це щастя, створене вашою працею. Пам’ятайте це.

·         Щастя батьківства і материнства — не манна небесна, воно не приходить святковим гостем. Воно важке і вистраждане. Воно приходить тільки до тих, хто не боїться одноманітної, багаторічної праці — праці до самозабуття. Складність цієї праці полягає в тому, що вона, ця праця, являє соболю злиття розуму і почуттів, мудрості й любові. Це вміння, насолоджуючись нинішньою миттю, тривожно заглядати в майбутнє. Там, де втрачена ця мудра батьківська та материнська здатність, щастя стає маревом.

·         Педагогічний практикум для батьків.

·         Батькам пропонується обговорити ситуації.

·         Ситуація І.

·         «Андрійко прийшов додому радісний, збуджений. Мама була вдома, вона готувала обід і, як завжди, була зайнятою. «Мамо, мамо, мене обрали головою класу! А у класі в нас — 27 учнів. І я тепер за всіх відповідаю». Мама не підтримала розмови, вона послала хлопчика мити руки, стала розігрівати страву. За обідом Андрійко декілька разів намагався продовжити розмову, але реакція була одна: «їж, не відволікайся, бачиш, мені ніколи». — «Нічого більше не розкажу тобі!» — сказав Андрій та пішов до своєї кімнати».

·         Запитання до дискусії:

·         • Як ви думаєте, що відчував Андрійко до мами?

·         • Чому Андрійко образився на маму?

·         • Якою, з вашої точки зору, мала бути реакція мами на розповідь сина про його шкільне життя?

·         • Як би ви вчинили в аналогічній ситуації?

·         Ситуація 2.

·         «Мені — чотирнадцять років. У мене є тато, мама, молодший брат. Але кожен у нашій родині живе сам по собі. За стіл ми ніколи не сідаємо разом, а кожен їсть окремо. Ми нікуди не ходимо всією сім’єю, ні гуляти, ні в кіно. Одного разу ми купили квитки до цирку, але тато і мама відмовилися з нами йти.

·         Тато не пиячить, любить працювати, допомагає мамі. Мама також дуже працелюбна. Але як вона до мене ставиться! Коли я намагаюся порадитися з нею, вона відповідає коротко: «Не знаю». Коли я хочу сама поцілувати маму, вона мене відстороняє: «Не люблю «телячих ніжностей»«. Радитися мені доводиться з бабусею (мамина мама). Бабуся у мене чудова, вона мене розуміє. Але бабуся старенька, багато у її житті було по-іншому, а мама могла б зрозуміти мене краще.

·         Я дуже заздрю своїй подрузі, бо в неї мама зовсім інша. Коли я буваю у них вдома, мама подруги завжди цікавиться моїми справами. Разом ми п’ємо чай, розмовляємо. Мама подруги розповідає про себе, я — про себе, про що мрію, якою хочу стати. Ця чужа жінка ставиться до мене з ласкою, а моя мама ні разу не назвала мене донькою. Моя мама дуже нестримана, кричить, часто докоряє мені, а іноді може і вдарити. При гостях може вилаяти, принизити, виставити напоказ мої недоліки. Я дуже ображена на свою маму, часто плачу...»

·         Запитання до дискусії:

·         • Що ви думаєте про батьків цієї дівчинки?

·         • Чи поділяєте ви їх думку з приводу виховання дочки?

·         • Якою може вирости дитина, коли батьки дотримуються таких принципів виховання?

·         • У чому ви бачите помилку батьків?

·         • Чи можна виправити цю помилку?

·         • Як, на вашу думку, можна виправити її? (Розповіді батьків по обміну досвідом.)

·         • Назвіть найголовніші, з вашої точки зору, критерії стосунків батьків та дітей-підлітків.

·         Ситуація 3.

·         «Живе в одному селі почесний трудівник-комбайнер. Часто портрети його вміщали в газетах, одного разу навіть біля дороги поставили стенд з великим портретом Івана Пилиповича й написали: «Ось із кого треба брати приклад». Був в Івана Пилиповича син, теж Іван. Любили мати й батько єдину дитину, та нерозумною була ця любов: задовольняли всі примхи Івасика. Купували все, що побажає дитина (так до чотирнадцяти років називали батьки сина). А син відчув, що він купається у променях батьківської слави, не зазнав ніяких труднощів — і виріс ледарем. Усе йому діставалося легко, але чим легше дістаються людині радощі в дитинстві й отроцтві, тим менше справжнього щастя знає вона в зрілі роки — задумайтесь над цією закономірністю, дорогі мати й батьку.

·         Учителі запрошували, бувало, Івана Пилиповича до школи, але йому все ніколи було то за домашньою, то за суспільною роботою.

·         Одного разу сталося нещастя: побив Іван свою однокласницю так, що лікаря довелося викликати. Послали за Іваном Пилиповичем: іди, батьку, скоріше, нещастя із сином. «Яке нещастя?» — тривожно запитав батько. Розповіли, в чому річ. Батько полегшено зітхнув: «Я думав, з ним якесь нещастя... Ніколи мені зараз у школу йти. їду на зліт ударників».

·         Увечері Івана Пилиповича все ж таки вдалося запросити до школи. Вислухавши схвильовану розповідь вихователя, не сказавши ЯІОДНОГО слова, він прийшов додому, побив сина, пояснюючи причину свого гніву: «Щоб мене в школу більше не викликали». А наступного дня Іван пішов у поле, узяв дві жмені грязі й заліпив очі на батьківському портреті...»

·         (За В. О. Сухомлинським.)

·         Запитання до дискусії:

·         • Чи можна Івана Пилиповича, на вашу Думку, назвати гарним батьком? Поясніть, чому.

·         • Назвіть аморальні якості хлопчика Івана. Які причини їх формування?

·         • Чи важлива, з вашої точки зору, у вихованні дитини співпраця школи та батьків?

·         • Як ви думаєте, що відчував Іван Пилипович, слухаючи розповідь учителя про його сина? Що відчує батько, дізнавшись про останній ганебний його вчинок?

·         • Чи є, на вашу думку, шанси виправити негативні риси Івана-молодшого? Як це можна зробити?

·         • Які поради ви б дали батькові хлопця?

·         • З часу подій, описаних Сухомлинським, минуло декілька десятиліть. Як ви вважаєте, чи актуальні зараз проблеми виховання, яких торкнувся у своїй розповіді видатний педагог? Чому?

·         • Чи поділяєте ви думку, викладену у давньому японському прислів’ї: «Якщо бажаєш добра своїм дітям, дай їм трохи спізнати і холоду, і голоду»? Обґрунтуйте вашу відповідь.

·         Підсумки зборів.

·         Сьогоднішню нашу зустріч хочеться закінчити словами відомого українського педагога Василя Сухомлинського: «Виховання дітей — це віддання особливих сил — сил духовних. Людину ми творимо любов’ю — любов’ю батька до матері, і матері до батька, любов’ю матері й батька до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини.

·         Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати із батько по-справжньому люблять одне одного і разом із тим люблять і поважають людей... У такої дитини — мир і спокій у душі, стійке моральне здоров’я, щиросерда віра в добро, віра в красу людську, віра в слово вихователя, чутливість до засобів впливу на людську душу — доброго слова й краси».

Тест " Яка ти квітка?"

Тест на характер: Яка ти квітка?

Спробуємо визначити характер за квіткою.
Ти зможеш дізнатися про свою квітку (і про квітку своїх близьких) шляхом не складного арифметичного підрахунку. Для цього потрібно скласти всі цифри, з яких складається твоя дата народження. Якщо номер, що ти отримаєш буде більше 9, то його потрібно зменшити (склавши дві отримані цифри) отримавши, таким чином, цифру від 1до 9.
Наприклад, твоя дата народження 27/03/1971=2+7+3+1+9+7+1=30=3+0=3.
Отже 3 – твоя персональна квітка.

Цифрі 1 належить Троянда. Як і колючки троянди, твій характер може злякати, і тебе помилково будуть вважати людиною жорсткою, колючою і саркастичною. Насправді ж, тому, хто завоює твою довіру і дружбу, ти розкриєшся красою благородства і романтики, тендітності і спокійної величі, що відповідають образу троянди.
Троянда символізує ранню зрілість, ти будеш дорослішати раніше за своїх однолітків, тобі буде цікавіше в колі людей, старших за тебе.

Цифрі 2 належить Календула. Ця квітка дарує гарний настрій та життєрадісність. Вона – друг сонця, бо завжди повертається за сонцем. Ти теж зможеш бути хорошим другом. Ти щиро ставишся до людей, вмієш підтримати у важку хвилину, сказати добре слово і підняти настрій. За ці якості до тебе добре ставляться оточуючі.
Твоя квітка захищає від брехні, заздрості і лицемірства.

Цифрі 3 належить Ірис. Це квітка симетрична з потрійною структурою: три внутрішніх пелюстки, що стирчать догори; три зовнішніх, спрямованих донизу. Твоя квітка свідчить про твій талант спілкуватися з людьми. Не випадково мовою квітів «ірис» означає – «добра звістка».
Особливо, якщо твоя робота складається із спілкування з людьми, біля тебе завжди повинні бути три квітки іриса у вузькій, високій вазі. Взимку – можна поставити штучні. Ваза повинна бути прозорою.

Цифрі 4 належить Конвалія. Одна з перших весняних квіток, тендітна, ароматна говорить про твій витончений смак, про вибірковість у відношеннях з людьми. У тебе напевно є приховані або явні здібності до музики, живопису, декламації. Твоя квітка – символ натхнення, імпульсивності. Твій характер романтичний, ти натура рухома емоційно, легко захоплюєшся, маєш здібність до високих переживань.

Цифрі 5 належить Жасмин. Не існує іншої квітки з таким проникливим запахом як у жасмину. Людина, чиєю квіткою є жасмин – предмет закоханості багатьох. Йому присвячують вірші і пісні, він є чиїмось єдиним коханням на все життя. Купаючись у обожнюванні, він сам – дещо високомірний і холодний. Одначе з віком, починає ставати більш чуйним.
Жасмин – квітка, що перемагає перешкоди, квітка переможця.

Цифрі 6 належить Тюльпан. За легендою, він народився із сліз, що пролив юнак від нещасного кохання до дівчини. Ти прагнеш майже ідеального, гармонійного кохання.. Ти сентиментальна людина, тобі подобаються романи із щасливим закінченням, щиро співчуваєш людям. В житті ціниш взаємні почуття, тобі ненависні зрада і брехня.
На жаль, ти людина безмірно довірлива. Варто пам’ятати, що в саду, окрім таких як і ти тюльпанів, трапляються інші квіти…

Цифрі 7 належить Орхідея. Ця прекрасна квітка є символом гармонії, духовної довершеності. Орхідея – квітка плодючості. У давнину їли клубні орхідеї, щоб уникнути безпліддя.
Ти людина цільна, цілеспрямована, ніколи не зупиняєшся, поки не доведеш справу до кінця. Твій розум владарює над емоціями, ти вмієш тримати себе в руках, не губишся перед труднощами, в будь якій ситуації зберігаєш спокій.

Цифрі 8 належить Хризантема. Ця осіння квітка, що квітне до морозів, є символом довгого життя, гарного здоров’я. Її пелюстки використовують у фітотерапії для очищення організму.
Твоя основна риса – життєлюбство. Воля до життя дає можливість самоудосконалюватись духовно и фізично. Ти маєш здібність силою волі долати недуги, контролювати процеси, що відбуваються в твоєму організмі, не лінуєшся вести здоровий спосіб життя. Оптимізм і почуття гумору – твої невід’ємні якості.

Цифрi 9 належить Цикламен. Пліній Старший, античний римський вчений, радив садити цикламен навколо будинку, щоб захистити від наврочення. А Теофраст, один з перших натуралістів Стародавньої Греції, казав про необхідність ставити квітку біля ліжка, щоб відігнати дурні сни.
Ти маєш здібності до екстрасенсорики, можливо, і сам про це не підозрюючи. Можна спробувати розвинути їх. Тоді з тебе може вийти провидець або цілитель. У тебе дуже розвинута інтуїція, ти тонкий психолог, часто вмієш знайти вихід з безвихідної ситуації.

Тренінг " Вчимося бути толерантними"

                                                         Тренінг " Вчимося бути толерантними"

Мета: сформувати в учнів чітке уявлення про толерантність; стимулювати уяву учнів у пошуках власного розуміння толерантності; розвивати навички спілкування з іншими людьми, взаємодії з ними на основі співчуття, співрозуміння, доброзичливості.

Обладнання: аркуші формату А4, фломастери, маркери, ватман.

Епіграф до тренінгу: «Усі люди мають недоліки – хто більші, хто менші.                                                        Ось чому і   дружба, і допомога, і спілкування  були б неможливими, якби не існувало між нами  взаємної терпимості». 

                                                     Г.Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст

Хід тренінгу

I.                   Організаційний блок

1. Привітання

Тренер. Добрий день усім присутнім! Рада бачити вас у гарному настрої. Сподіваюся, сьогоднішня спільна робота не буде марною, а знання, які ви отримаєте, знадобляться вам.

2. Вправа „Комплімент”
Мета: розвивати навички спілкування, формувати позитивну самооцінку
Тренер. Як ви розумієте слово „комплімент”? (Комплімент – це приємне схвальне зауваження на чиюсь адресу, похвала)
- Чи часто ви чуєте похвалу на свою адресу?
- Подумайте, чи є у вас привід похвалити товаришів, знайти гарні слова для кожного з них?
(про зовнішність: „Яке в тебе чудове волосся!”, „Твої очі голубі як небо!”, „У тебе дуже мила посмішка!”, „Видно, що ти займаєшся спортом. Ти завжди зібраний і підтягнутий!”, „На тебе завжди приємно подивитися!”
про справи: „Мені дуже подобається, як ти в’яжеш”, „Де ти навчилася так чудово плести з бісеру?”, „Ти малюєш, наче художник”, „Де ти навчився так чудово танцювати?”, „Я б із задоволенням навчився грати на гітарі, так як ти”…)
- Отже, спробуємо. Кожен повернеться до свого товариша, який сидить ліворуч і скаже комплімент. Тільки будьте щирі! Придивіться до друзів, і ви побачите: у кожного є чому повчитися!
Запитання для обговорення:
- Яке враження справила на вас ця вправа?
- Чи було складно говорити комплімент?
- Що ви відчували, коли комплімент говорили вам?
- Як ви вважаєте, для чого ми виконували цю вправу?

- Я, надіюсь, що після сьогоднішнього заняття, ви кожного дня , будете говорити один одному компліменти.

3. Вправа «Обери собі ім'я»

Тренер. На сьогоднішньому уроці, ми будемо звертатися один до одного не так як вас звуть, а іншим ім’ям. Це може бути чи назва тварини, чи казкового героя, чи анімалістичного героя.

(Тренер роздає дітям кружечки і булавки. На кружечках треба написати ім'я (будь-яке: чи то назва тварини, чи казкового героя, чи анімалістичного героя). А потім кружечки прикріплюємо до одягу за допомогою булавки. Пояснювати, чому обрали собі таку назву - не треба!)

4. Вправа «Очікування».

Тренер. Діти, тема нашого заняття: «Вчимося бути толерантними». Подумайте і напишіть на цих зернятках свої очікування від своєї роботи та роботи класу на занятті. (Потім презентують очікування та приклеюють «зернята» на плакаті із зображенням зеленого лугу).

5. Правила роботи в групі

Мета: визначити правила продуктивної роботи групи під час тренінгу, створити сприятливий психологічний клімат; створити відчуття захисту; усвідомлення особливостейспілкування в групі, сприяння організації ефективногопростору для особистісного розвитку учасників групи.

Тренер. Для того, щоб досягти гармонії в роботі, необхідно виробити правила, якими будуть керуватись учасники. (Група методом «Мозкового штурму» встановлює правила ефективної взаємодії, відповідаючи на запитання: «Що потрібно зробити для того, щоб робота в групі була ефективною?»

Матеріали:аркуші паперу А4, фломастери.

1. Щирість і відвертість. Виражати почуття. Не брехати – краще відмовитися від відповіді, ніж спонукати групу хибної думки та переінакшувати дійсність.

2. Правило піднятої руки.

 3. Конфіденційність. Не обговорювати те, що відбувалося вгрупі, а також її учасників за межами групи.

4. Повага до іншого. Не перебивати, не ображати, не заподіювати фізичного збитку. Не оцінювати інших. Не говорити про присутніх у третій особі, а звертатися прямо до них.

5. «Тут-і-зараз». В групі обговорюються лише події, що відбулися в цей час і саме зараз. Це дуже важливо.

6. Активно брати участь в роботі групи. Виражати свою думку. Повідомляти про труднощі участі в групі.

7. Правило піднятої руки.

8. Повага до того, хто говорить. Коли висловлюється хтось із учасників, ми його уважно слухаємо, даючи можливість сказати те, що він бажає. Не критикуємоі визнаємо право на висловлення своєї власної думки. Правило передбачає неможливість переривати того, хто говорить.

9. Слухати один одного.

10. Сміятися можна, але не з людини (але по-доброму).

11. Кожна думка має право на існування і висловлення. (Кожна думка – внесок в загальну справу).

12. Спілкування на основі довіри. Важливо, щоб учасники максимально довіряли один одному. Створення атмосфери довіри можна почати з пропозиції прийня­ти єдину форму звертання один до одного на "ти". Це психологічно ставить усіх в рівні позиції, в тому числі і ведучого, незалежно від віку, соціального статусу, життєвого досвіду т. д.

13. Цінування часу.

За будь-якої програми тренінгу завжди існує ліміт часу. Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотримуватися регламенту, говорити згідно з темою та висловлювати свою думку коротко й чітко.

II. Основна частина

 1.  Вправа «Мій образ»

Тренер роздає всім учасникам аркуші А4, на яких кожному потрібно намалювати власний образ (це може бути певний символ, предмет, будь-що).

Слід наголосити, що вміння малювати тут не важливе.

Коли всі виконають завдання, ведучий пропонує кожному по черзі розповісти про власний образ.

Після закінчення презентацій створюємо «галерею портретів» учасників.

Тренер. А тепер погляньмо на нашу галерею. Подумайте і скажіть, який висновок ми можна зробити після виконання цієї вправи? (Усі люди різні.)

- А як же нам, таким різним, жити, навчатися й працювати разом, та ще й не сперечатись одне з одним? (Потрібно бути толерантними одне до одного.)

- А що таке толерантність і як бути толерантною людиною, ви дізнаєтеся на сьогоднішньому занятті, тема якого — «Вчимося бути толерантними».

2. Розповідь тренера «Толерантна людина»

Тренер. Поняття толерантності вперше почали вживати у XVIII столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» видатний французький письменник і філософ Вольтер писав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. На лінійці ви мали змогу почути, як у різних народів розуміють - телерантність.

Виступ учнів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність без протесту сприймати іншу особистість, у французів – як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає великодушно й щиросерде ставитись до інших. В арабському світі толерантність - це вміння вибачати, терпимість, співчутливість, а в персицькому - ще й здатність до примирення.

Тренер. В українців – це здатність бути стриманим, стійким, сприймати інших такими, як вони є.

Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших. Вони не перекладають власної відповідальності на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори - чорний та білий. Вона не акцентує на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору.                                       

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами - особлива риса толерантної людини.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе.

3.Визначення «толерантності»

Тренер. А як ви розумієте, що таке толерантність. ( Виступ дітей).

Толерантність означає повагу, здатність без агресії сприймати думки, поведінку, спосіб життя іншої людини, якщо вони відрізняються від наших.

Толерантність – терпіння до чужих думок, поведінки, повага до національних і культурних відмінностей, прагнення до взаєморозуміння між народами світу.

Толерантність – це визнання і повага до інших людей, вміння жити разом з іншими людьми.

Толерантність  передбачає, що у мене є свої погляди, у когось іншого вони інші, і хоча я ці погляди не поділяю, але терпимо до них ставлюся.

«Толерантність» — це доброзичливе й поблажливе ставлення до чогось. Але толерантна людина не повинна бути поблажливою до всього, наприклад, до порушення прав  людини. Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматися толерантною.

4. Вправа «Зашифровані слова»

Тренер. Отже, бути толерантною людиною — значить поважати людей. Наскільки ми поважаємо ту чи іншу людину, свідчить наше вміння ввічливо спілкуватися.

- Які слова потрібно використовувати, щоб із нами було приємно спілкуватися? (Ввічливі слова.) Зараз перевіримо, чи знаєте ви їх.

( На дошці заздалегідь записані слова ввічливої людини, але букви в них переставлені місцями: )

· добрий день — йдбрио ньед;

· добрий ранок — окран бодийр;

· добрий вечір — ірчев борийд;

· дякую — куюдя;

· будь ласка — дубь сакал;

· пробачте — ропчебат;

· до побачення — няопчебан од.

 здрастуйте - сартдезуйт

- Не забувайте їх і обов’язково використовуйте у спілкуванні.

5. Гра «Цікаве  слово». Тренер. Зараз, ви поділитеся на дві команди. (Чесний, уважний). Оберіть собі конверт з літерами. По моїй команді, ви відкриваєте конверти, дивитеся літери, які в ньому, і якнайшвидше повинні вишикуватися так, щоб утворилося слово (дружба, товариш).

- Як ви вважаєте, чому саме ці слова були у конвертах? ( Тому, що толерантні люди повинні бути дружніми і гарними товаришами). Цього і я вам бажаю!!!

- Давайте, зараз,  разом переглянемо казку про толерантність і побачимо чи дружнім і гарним товаришем був головний герой і що треба робити щоб бути толерантним.

Перегляд казки.

 

6. Гра «Асоціативний ряд»

Тренер. Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.

(На дошці записане у стовпчик слово толерантність, учні по черзі називають рису характеру і виходять записувати її)

Т – терплячий, товариський, тактовний.

 О – обережний, об'єктивний, оригінальний, особливий.

 Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.

 Е – енергійний, елегантний, ефективний.

 Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.

 А – активний, акуратний, авторитетний.

 Н – надійний, найдорожчий.

 Т – терплячий.

 Н – необхідний людям, ніжний, незалежний.

 І – інтелігентний, ідеальний, ідейний.

 С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого, страждаючий.

 Ть – тактовність, талановитість

Обговорення

-                     Чи подобаються вам риси характеру, які ми записали біля кожної букви?

-                     Мені теж дуже - дуже вони подобаються і я бажаю, щоб ви про них не забували та шукали їх у собі.

7. Релаксація «Подорож на хмаринці» (Під музику)

Тренер. Сідайте зручно і заплюште очі. Двічі або тричі глибоко вдихніть і видихніть…

Я хочу запросити вас у подорож на хмаринці.

Стрибніть на білу пухнасту хмаринку, схожу на м’яку гору пухких подушок. Відчуйте, як зручно влаштувалися на цій великій і м’якій подушці – хмаринці.

Зараз почнімо подорож. Ваші хмаринки повільно піднімаються у синє небо. Ви відчуваєте легкий вітерець. Тут, високо в небі, все спокійно, тихо.

Нехай хмаринки перенесуть кожного з вас у таке місце, де ви почуватиметеся щасливими.

Спробуйте подумки «побачити» це місце якомога точніше. Тут ви відчуваєте себе спокійними і щасливими, тут може статися будь – яке диво…

 Тренер робить паузу на 30 секунд.

Тепер ви знову на своїх хмаринках, які везуть вас назад, на ваші місця в класі. Злізайте з хмаринок, подякуйте їм за те, що вони вас покатали.

Спостерігайте за тим, як повільно вони тануть у повітрі…Потягніться, випростайтесь і знову будьте бадьорими, свіжими і уважними.

8. Вправа «Як проявляти толерантність?» (Робота в групах)

Тренер. Зараз, ви поділитеся в групи. Оберете наосліп колір кружечка і автоматично станете учасником групи.

Ваше завдання, проаналізувати ситуації, обрати свій варіант відповіді і пояснити його.

Ситуація 1

            Дмитро має не типову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

Варіанти:

·         Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі рекомендувати змінити зачіску.

·         Виходити з того, що людина має право на самовираження і може робити будь-що зі своїм власним волоссям.

·         Вимагати слідувати загальному стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.

Ситуація 2

            Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитись до цього?

            Варіанти:

·         Засуджувати вчинки учениці.

·         Вважати, що це – особиста справа Оксани і не втручатися.

·         Із розумінням ставитись до проблеми Оксани, поступово заохочувати її до навчання.

Ситуація 3

            Вадим постійно виявляє неповагу до інших, грубість до своїх товаришів. Як бути?

            Варіанти:

·         Прагнути уникати спілкування з Вадимом.

·         Відповісти грубістю на грубість.

·         «Ковтати» образи і проводити з учнем роз'яснювальну роботу.

9. «Ознаки толерантної людини».

- Зараз, ми з  вами, створимо портрет толерантної людини. Напишемо на цих пелюстках квітки ознаки, якою ж повинна бути толерантна людина. (Учні пишуть на пелюстках квітки ознаки).

10. Розповідь вірша: «Толерантність врятує світ»

Учень. Толерантність врятує світ

Толерантне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

Переріже нитку перешкод.

            Толерантне ставлення до всього

            Збереже, врятує і спасе,

            Допоможе вгледіть перемогу,

            Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти життя яскравим сонцем,

Толерантний всесвіт побудуй!

III. Заключна частина

1. Тренер. Дуже важливо в колективі дотримуватись 4 правила толерантного спілкування:

ü  Бути завжди уважним;

ü  Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку;

ü  Бути гуманним і милосердним;

ü  Не ображати співбесідника.

Пам’ятайте про це!!!

2.  Вправа «Очікування».

Мета: визначити, наскільки реалізувались очікування кожного учасника.

Тренер. Які ваші враження від виконаних завдань?

- Чи справдились ваші очікування?

- Зараз, я пропоную приклеїти ці квіточки тим учням, у яких  реалізувались очікування, від сьогоднішнього заняття. І ми побачимо у кого з зернинки проросла квітка, а у кого ще ні. (Приклеюють на луг).

3.   прощання

Тренер. Наше заняття завершується, і ми прощаємося. Але чи все ви встигли сказати одне одному? Зараз у вас є шанс сказати все, що хочете. Висловити свої думки можна так, щоб почули всі або лише той, кому ці слова адресовані. (Висловлювання учнів).

Подякуймо оплесками собі, своїм однокласникам, гостям за те, що вони були тут разом із нами і продемонстрували неабияку толерантність у спілкуванні між собою.

     А закінчити годину нашого спілкування я хочу словами  німецького поета

Гете:  «Перед великим розумом я схиляю голову,

                перед великим серцем я стаю на коліна».  

Тиждень соціального педагога та практичного психолога

План заходів

Тижня соціально-психологічної служби

Понеділок  24.10 . «День відкритих дверей…»

1.     Відкриття тижня соціально-психологічної служби в школі.

2.     Ознайомлення учнів та педагогів з планом проведення заходів тижня

СПС.

3.      Виставка соціально-психологічної літератури

Практичний психолог Шеремет А.І

Соціальний педагог Бокеєва С.М

Вівторок 25.10. «Доторкнись до світу психології»

      1 Виставка малюнків « Ілюзія в психології»

       2 Тест «Яка ти квітка?» 5-6 класи

Соціальний педагог Бокеєва С.М

       3 Тренінг «Наш дружній п’ятий клас» 5 клас

Практичний психолог Шеремет А.І

Середа 26.10. «День здорового способу життя»

        1 Виставка малюнків « Ми за здоровий спосіб життя» 5-9 класи

        2Тренінг «Здоровя , як найвища цінність в житті людини» для учнів 9 класу 

Соціальний педагог Бокеєва С.М

Четвер 27.10.   «День відповідальності»

       1 Проективна діагностика « Неіснуюча тварина» 2-4 клас

Практичний психолог Шеремет А.І

П’ятниця  28.10. «День толерантності»

1 Тренінг « Вчимося бути толерантними!» 7-6 класи

2 Тест на визначення характеру « Мої очі» , «Яка ти квітка?» педагоги

Соціальний педагог Бокеєва С.М

3  Підведення підсумків тижня соціально-психологічної служби.